Версія для друку
Четвер, 03 лютого 2022 12:54

Держпродспоживслужба рекомендує: етапи, режими та способи зберігання насіння

Фахівці відділу контролю в насінництві та розсадництві управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби  у Волинський області надають рекомендації щодо зберігання насіння. Законом України «Про насіння та садивний матеріал» встановлено, що суб’єкти насінництва та розсадництва зобов’язані дотримуватися певних норм і правил.

- технологічних і методичних вимог у сфері насінництва та розсадництва щодо збереження сортових якостей, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння і садивного матеріалу;

- встановленого законодавством у сфері насінництва та розсадництва порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння і садивного матеріалу.

Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва спеціалісти відділу контролю в насінництві та розсадництві перевіряють дотримання суб’єктом господарювання встановленого законодавством порядку зберігання насіння і садивного матеріалу.

При виявленні порушень порядку зберігання насіння і садивного матеріалу в акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, роблять детальний опис таких порушень і складають припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення таких порушень.

Чинним законодавством передбачено, що невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

З метою запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання у сфері насінництва та розсадництва надаємо роз’яснення щодо порядку зберігання насіння і садивного матеріалу.

За сприятливих умов насіння здатне тривалий час зберігати високі посівні властивості. Ці умови визначаються головним чином вологістю і температурою насіння. На регулюванні вологості і температури базуються основні режими зберігання насіння в сухому й охолодженому стані.

Розглянемо режими, етапи та способи зберігання насіння.

ЕТАПИ І РЕЖИМИ ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ

Зберігання насіння є завершальним етапом технологічного процесу його виробництва. Зберігання насіння відбувається в декілька етапів. Початок зберігання насіння розпочинається в бункері комбайна у вигляді свіжозібраного вороху, продовжується під час перевезення на тік у транспортних засобах. Лише після закінчення повного циклу післязбирального очищення насіння закладають на тривале зберігання.

Більш детально зупинимося на організації процесу тривалого зберігання насіння.     

На тривале зберігання закладається насіння, яке пройшло повний цикл післязбирального очищення і доведене до кондиційної вологості.

Режим зберігання насіння в сухому стані базується на зниженні фізіологічної активності багатьох компонентів насіннєвої маси. У насінні з вологістю в межах критичної фізіологічні процеси проявляються лише у формі уповільненого дихання. Це пояснюється відсутністю вільної вологи. Насіння з вологістю близькою до критичної закладають на зберігання з попереднім охолодженням до 5-10°С. Низька теплопровідність насипу насіння дозволяє тривалий час зберігати його, не ризикуючи зниженням схожості.

Якщо рівноважна вологість насіння перевищить критичну, можливе самозігрівання, що призводить до втрати схожості.

Своєчасне видалення із насіннєвої маси насіння бур'янів, зелених частин рослин, пилу різко знижує її фізіологічну активність.

Зберігання насіння в охолодженому стані

Охолодження насіння різко знижує інтенсивність усіх біологічних процесів у насіннєвій масі, пригнічує життєдіяльність мікроорганізмів.

Охолодження та зниження вологості насіння досягається шляхом пасивного або активного вентилювання. Для охолодження насіння використовують природне атмосферне повітря.

При пасивному охолодженні зернову масу не перемішують і примусово не нагнітають у неї атмосферне повітря. Відкриваючи вночі вікна і двері сховища в осінній період, а з настанням стійкої холодної і сухої погоди – цілодобово, знижують температуру повітря у сховищі і в насіннєвій масі.

До активних способів охолодження насіннєвих мас належать: перелопачування насіннєвих мас, пропускання їх через зерноочисні машини, конвеєри і норії,  застосування стаціонарних або пересувних установок для активного вентилювання. Чим довший шлях руху насіння, тим більше воно контактує з повітрям і тим інтенсивніше охолоджується. Активним способом охолоджують у першу чергу нестійке до зберігання насіння.

Зниження температури на кожні 5 °С приблизно вдвічі збільшує тривалість стійкого зберігання насіння, однак надійне консервування забезпечується тільки за достатньо ефективного охолодження.

При охолодженні насіннєвої маси першого ступеня температура всіх шарів насипу нижча 10 °С, другого ступеня - нижча 0 °С. Найсприятливіша для зберігання насіння температура 0 - 5 °С. Не рекомендується охолоджувати насіння до низької мінусової температури. Значне охолодження насіннєвої маси (до мінус 20 °С і нижче) зумовлює великий перепад температур у весняний період, що призводить до самозігрівання у верхньому шарі насипу.

Охолодження доцільно проводити і для сухого насіння, воно підвищує його стійкість, знижує ризик пошкодження шкідниками та хворобами. Сухе й охолоджене насіння найбільш довговічне.

СПОСОБИ ЗБЕРІГАННЯ НАСІННЯ

Ефективність зберігання насіння значною мірою залежить від способу його зберігання.

Класифікація сховищ

Класифікація сховищ відбувається за такими ознаками:

За строками зберігання:

  • тимчасового зберігання (навіси, насіннєві майданчики і інші),
  • довгострокового зберігання (насіннєносховища напольного типу, секційні сховища, бункерні конструкції, елеваторні, спеціальні сховища).

 За конструктивними особливостями сховища:

  • навіси,
  • зерносховища і елеватори.

 За характером операцій, які використовуються у сховищах:

  • тільки для виконання операцій по обробці насіння,
  • тільки для зберігання насіння,
  • для комбінованого зберігання.

 За рівнем механізації сховища:

  • механізовані,
  • напівмеханізовані,
  • без механізації.

За рівнем забезпеченості активним вентилюванням сховища бувають з:

  • канальною вентиляцією,
  • напольною вентиляцією,
  • переносною вентиляцією.

Широко застосовуються такі способи зберігання насіння:

  • насипом на підлозі у насіннєсховищах;
  • у силосах;
  • у засіках;
  • у бункерах;
  • у мішках, контейнерах та бігбегах різної місткості.

Насипом на підлозі у насіннєсховищах – широко застосовується при тимчасовому зберіганні насіння. При цьому насіння розміщується у сховищах на підлозі. Цей спосіб має кілька суттєвих недоліків. По-перше, він не забезпечує надійну ізоляцію окремих партій насіння. Може проходити змішування насіння різних партій.

По-друге, нераціонально використовується насіннєсховище. Коефіцієнт використання ємностей складає 0,3-0,35.

По-третє, при такому способі зберігання значно збільшується поверхня насипу, яка контактує з навколишнім середовищем із розрахунку на одиницю маси насіння. Це збільшує можливість різкої зміни вологості і температури насіння залежно від умов зберігання.

По-четверте, при такому зберіганні ускладнюється можливість активного вентилювання насіння, механізації завантаження і вивантаження сховищ. При зберіганні насіння насипом його висота не повинна перевищувати для олійних – 1,5 м, інших культур – 2 м. У насіннєсховищах складського типу з активною вентиляцією висота зернових культур допускається до 3 м.

Зберігання насіння у силосах

Таке зберігання має свої переваги і недоліки. До переваг належать:

- економія площі за рахунок вертикального розташування. Для порівняння: на території, необхідній для будівництва підлогового насіннєсховища для зберігання 5,5 тис. тонн насіння, можна розмістити три металеві силоси загальною місткістю зберігання 15 тис. тонн;

- комплексна механізація сховища, наявність технологічних комунікацій, вентиляції;

- автоматизований контроль параметрів зберігання насіння, а саме: температури і вологості;

- внаслідок особливостей конструкції силосу забезпечується  надійний захист від птахів, гризунів. А додатковий функціонал дозволяє проводити ефективну дезінсекцію та знищувати шкідників.

 Однак силоси мають велику місткіть, а тому партії насіння менше 300 тонн зберігати у них нераціонально, економічно невигідно.

Зберігання насіння у засіках

Насіннєсховище обладнують засіками. Для цього його розділяють перегородками на окремі частини. Кожна партія насіння зберігається окремо в одному або кількох засіках. Висота перегородок залежить від висоти насипу і повинна бути на 20-30 см вища рівня насипу насіння. Часто такі засіки обладнують пристосуванням для активного вентилювання, завантаження та механізованого вивантаження насіння.

Висота насипу у засіках залежить від його вологості, пори року і ботанічного таксону (культури). Не можна розміщати в сусідніх засіках насіння, яке важко відокремити, таких культур як пшениця і ячмінь, овес і ячмінь, жито і пшениця, а також насіння різних сортів і генерацій.

Недоліком цього способу зберігання насіння є ускладнення автоматизованого контролю стану насіння.

Зберігання у бункерах

Насіння може зберігатися у насіннєсховищах бункерного типу. Місткість бункерів становить, як правило, 35 - 50 тонн при висоті стін від 4 до 9,5 м.

Перевага бункерного типу насіннєсховищ визначається такими ознаками:

  • більш раціонально використовується ємність сховища;
  • до мінімуму знижено використання ручної праці;
  • значно підвищується продуктивність праці;
  • оперативно виконуються різні операції з насінням.

Відомо кілька типів бункерних сховищ.

Насіння може зберігатися також у металевих бункерах, спеціально виготовлених для цього. Але у бункерах воно може різко змінювати температуру, при зміні її у навколишньому середовищі.

Зберігання у мішках, контейнерах та бігбегах різної місткості

Обов’язковому пакуванню та маркуванню підлягають усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації.

Партії сертифікованого насіння нижчих генерацій, які призначені для реалізації, допускається зберігати без пакування (у засіках, буртах), але з обов’язковим маркуванням.

Основними видами упаковок, що застосовують в насінництві, є мішки, контейнери та бігбеги різної місткості, що забезпечують надійну цілісність їх вмісту під час зберігання і транспортування та унеможливлюють зміни їх вмісту після закриття упаковок.

Кожну партію насіння, упаковану в мішки, укладають окремим штабелем. Насіння, затарене у мішки, зберігають при вологості, яка не перевищує стандартні норми, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15 см, а від стіни – 70 см. Розміри штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця і проведенню технологічних операцій.

Є певні вимоги при зберіганні насіння в мішках. У сховищах з асфальтованою або бетонною підлогою укладання мішків здійснюється на дерев'яні піддони заввишки 10-20 см від підлоги. Кожні 4-6 місяців проводять перекладання мішків так, щоб верхні ряди перемістити донизу, а нижні – нагору.

КОНТРОЛЬ ЗА ЗБЕРІГАННЯМ НАСІННЯ

Відповідно до ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості» насіння зберігають штабелями чи насипом у сухих критих сховищах, знезаражених від комірних шкідників.

У період зберігання насіння у насіннєсховищах систематично контролюють стан насіннєвої маси, її запах і температуру, відносну вологість повітря, наявність шкідників і гризунів, шкідливої мікрофлори.

Спостереження ведуть за кожною партією насіння окремо. Особливо ретельний контроль встановлюють за партіями з підвищеним ступенем травмування, а також тими, формування і достигання яких відбувалося за несприятливих погодних умов.

Кожна партія насіння складується окремо і позначається штабельним ярликом, у якому зазначаються:

  • культура,
  • сорт (гібрид, лінія),
  • категорія за етапами насінництва,
  • генерація,
  • рік урожаю,
  • номер партії,
  • маса партії,
  • кількість місць,
  • сортовий документ на насіння (назва, номер).

Облік насіння, його рух, якість відображають у "Шнуровій книзі обліку насіння". Записи в ній повинні відповідати сортовим і насіннєвим документам та даним бухгалтерського обліку.

Кожна партія насіння, що зберігається, повинна пройти перевірку посівних якостей та отримати Сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння встановленої форми, а до закінчення терміну дії документу про якість здійснити аналіз повторно.

Контроль температури і відносної вологості повітря. Для визначення температури насіння, а також температури повітря у сховищах і поза ними використовують спиртові або ртутні термометри. Для визначення вологості зернової маси, а також вологості повітря у сховищах і поза ними використовують різноманітні психрометри або за допомогою планшеток і номограм за показаннями сухого та мокрого термометрів.

Слід пам’ятати що відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60-70%. Відносну вологість повітря контролюють за допомогою гігрометрів.

Також ведуть постійний нагляд за станом насіннєвої маси.

Втрата блиску, білясте або сірувате забарвлення насіння, поява невластивого запаху є наслідком самозігрівання, яке відбувається в насіннєвій масі при підвищеній вологості насіння й наявності шкідливої мікрофлори та шкідників.

Особливе значення надають визначенню вологи насіння.

Вологість насіння визначають у кожній партії окремо, у кожному засіку в трьох шарах (на 30-40 см від поверхні, всередині насипу і біля підлоги) один раз на місяць за температури насіння нижче 0ºС і двічі на місяць за температури насіння вище 0ºС, а також після кожного транспортування або обробки.

Проводять обстеження насіннєвих мас, технологічного обладнання, упаковок і насіннєсховища на зараженість шкідниками.

 Обстеженню на зараженість підлягає не тільки насіння, але й тара, стіни, підлога, інші місця насіннєсховища.

Періодичність контролю зараженості насіння:

Результати усіх спостережень фіксуються у журналі спостережень. Такий порядок дозволяє аналізувати стан партій насіння, контролювати правильність організації його зберігання та своєчасно вживати заходи технологічного характеру.

Основними технологічними операціями, що забезпечують знезараження насіннєвої маси і доведення вологості та температури до встановлених норм, є:

  • очищення;
  • повітряно-теплове сушіння;
  • протруєння.

Також важливим при зберіганні насіння є здійснення внутрішньогосподарського контролю за виробництвом та обігом насіння, ведення насінницької документації відповідно до встановлених форм.

Головна спеціалістка відділу контролю в насінництві та розсадництві  Управління фітосанітарної безпеки Головного Управління Держпродспоживслужби у Волинський області Оксана Кигичак

Переглядів 4065